Міністерство освіти і науки України Національний університет “Львівська політехніка” Кафедра „Комп’ютеризовані системи автоматики” КУРСОВИЙ ПРОЕКТ з навчальної дисципліни : “Електроніка та мікросхемотехніка” Підсилювач низької частоти  Вступ………………………………………………………………………...…………………. Технічне завдання…………………………………………………………….………… Розрахунок електричної принципової схеми…………………….……………... 2.1. Розрахунок безтрансформаторного вихідного каскаду підсилення потужності…….…………………………………………………………………………..…. 2.2. Розрахунок транзисторного каскаду в схемі з спільним емітером……… 2.3. Розрахунок витокового повторювача…………………………………..………………………….………………… 2.4 Розрахунок площі радіаторів вихідних транзисторів………………………………………………………………………………… Список використаної літератури………………………………...….…………..… Додаток………………………………………………………………………………….…… Вступ Електронні підсилювачі низької частоти (ПНЧ) призначені для підсилення сигналів змінного струму, частоти яких лежать в інтервалі від низької частоти fн до якоїсь верхньої частоти fв. Вони використовуються в різноманітних за призначенням технічних пристроях, що розрізняються за смугою робочих частот, за характером навантаження та умовами застосування. Особливості ПНЧ, вимоги до їхніх показників багато в чому визначаються характером навантаження й умовами їхнього застосування. Навантаження в переважній більшості випадків носять комплексний характер, будучи електромагнітним або електростатичним пристроєм. Умови застосування ПНЧ визначають діапазон змін температур навколишнього середовища, у якому підсилювач повинний зберігати повну працездатність. Коло вимог до ПНЧ із досить широкою смугою робочих частот зв'язаний, в основному, з інтервалом робочих частот, у межах якого корисний сигнал повинен підсилюватися з припустимими частотними і нелінійними спотвореннями. ПНЧ із вузькою або фіксованою робочою частотою призначені, в основному, для роботи на демодулятори або двофазні індукційні двигуни. Основні вимоги до таких підсилювачів зв'язані з фазо-частотною характеристикою. Однак відзначені особливості ПНЧ не виключають загального підходу до проектування. Розглянуті підсилювачі характеризуються різними конструктивними й енергетичними показниками. До перших можна віднести масу і габарити, виділення тепла, стійкість до механічних та інших впливів. До енергетичних варто віднести показники, що характеризують режим роботи транзисторів, властивості підсилювачів стосовно сигналу змінного струму. Найважливішими з них є коефіцієнт підсилення за напругою (струмом, потужністю), його стабільність, смуга робочих частот, коефіцієнт частотних спотворень, кут зсуву фази між вхідним і вихідним сигналом, вхідний і вихідний опір, коефіцієнт нелінійних спотворень. Про такі показники ПНЧ можна сказати наступне: якщо в підсилювачі не передбачені спеціальні методи стабілізації, то його коефіцієнт підсилення може змінитися в широких межах через великий технічний розкид параметрів транзисторів. Транзисторні підсилювачі мають порівняно невелику верхню граничну частоту підсилення, якщо у вихідному каскаді використаний потужний транзистор. Разом з комплексними ланцюгами зв'язку це приводить до значних частотних спотворень підсилювального сигналу. Нелінійність вольт-амперних характеристик транзистора є джерелом великих нелінійних спотворень на виході підсилювача. Фізичні властивості транзистора як підсилювального елемента визначають низький вхідній і високий (при роботі транзистора в активній області ) вихідний опір підсилювального каскаду. Для оцінки можливості використання таких транзисторних підсилювачів зіставимо основні параметри з вимогами, що до них часто висуваються. Підсилювач зв'язаний вхідним ланцюгом із джерелом сигналу, що не допускає , як правило, скільки-небудь значних навантажень за струмом. Це змушує шукати шляхи збільшення вхідного опору транзистора в десятки, сотні і тисячі разів . Вхідний ланцюг підсилювача передає підсилений сигнал у навантаження. У багатьох випадках зручно подавати живлення в навантаження ...